навмисний

(учинений з наміром, свідомо), (з)умисний; свідомий (зазв. щодо вартого осуду вчинку); демонстративний, підкреслений (на якому зумисно наголошують)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • навмисний — науми/сний, а, е. Зробл., вчинений з наміром, свідомо; умисний …   Український тлумачний словник

  • навмисний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • баратрія — ї, ж. Навмисний збиток вантажу та судну з боку капітана або судової команди, що завдається без відома судновласника …   Український тлумачний словник

  • зумисний — а, е, діал. Навмисний …   Український тлумачний словник

  • навмисність — науми/сність, ності, ж. Абстр. ім. до навмисний, наумисний …   Український тлумачний словник

  • нарочитий — а, е. 1) Те саме, що навмисний. 2) іст. Спеціально обраний із знатних, іменитих …   Український тлумачний словник

  • наумисний — див. навмисний …   Український тлумачний словник

  • саботаж — у, ч. 1) Навмисний зрив роботи, який виявляється у прямій відмові від неї або в недбалому, несумлінному її виконанні. 2) чого. Прихована протидія здійсненню чого небудь …   Український тлумачний словник

  • умисний — (вми/сний), а, е. Зробл., вчинений з певним наміром, свідомо; навмисний …   Український тлумачний словник

  • пакістник — ника, Пр. Навмисний шкідник; пакосник …   Словник лемківскої говірки

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.